Зміст колективного договору

1. Зміст колективного договору - це всі його умови, про які сторони домовилися при його висновку. Ці умови визначають права та обов'язки сторін і із частиною другої ст. 13 Кзпп колективний договір регулює виробничі, трудові й соціально-економічні відносини. По суті, у колективному відповідальність за їхнє порушення.

2. Частина перша коментованої статті встановлює, що сторони колективного договору мають право самостійно визначати зміст колективного договору, але при цьому вони не повинні виходити за рамки своєї компетенції. Очевидно, у такий спосіб законодавець попередив поширення такої практики, коли певні суб'єкти владних повноважень виходили за ці межі.

Информация pico motion tracker тут.
3. У відповідності договорі можуть вирішуватися будь-які питання, пов'язані із працею, виробництвом, соціальним станом працівників і членів їхніх родин і т.п.
4. Законодавець у ст. 13 дійсного Кодексу дає лише зразковий перелік питань, по яких можуть включатися взаємні зобов'язання сторін. Цей перелік не вичерпний і носить рекомендаційний характер.
5. Як ми вже відзначали, законодавець надає право самим сторонам визначати й зміст, і структуру (тобто які розділи) колективного договору. І рекомендує перечень, що, питань є лише орієнтиром для них. Сторони можуть включати в колективний договір певні додаткові до трудового законодавства пільги для працівників підприємства у вигляді відпусток, скороченого робочого часу, додаткових винагород, надбавок до пенсій, дострокового Догляду на пенсію (за рахунок підприємства). Таким чином, всі умови колективного договору по їхньому характері можуть бути класифіковані по трьох наступних видах:
а) нормативні умови, що надають додаткові пільги, переваги або види, що встановлюють, і розміри оплати праці, додаткові відпустки й т.д. Ці умови застосовуються щораз до тих працівникам, хто має за договором право на них. Діють ці умови весь період існування колективного договору.
Постановою Кабінету Міністрів України від 14 квітня 1997 р. затверджений «Порядок надання щорічної відпустки тривалістю до 56 календарних днів керівним, педагогічним, науково-педагогічним працівникам утворення й науковцям», яким передбачено, що цим працівникам щорічна відпустка якщо буде потреба санаторно-курортного лікування може надаватися не в період канікул, а протягом навчального року, якщо це передбачено колективним договором.
Відповідно до «Положення про організації навчального процесу у вищих навчальних закладах», затвердженим наказом Міністерства утворення України від 2 червня 1993 р. № 161, вуз самостійно встановлює мінімальний і максимальний обсяг навчального навантаження в порядку, установленому уставом і колективним договором.
Частина 2 ст. 50 Кзпп передбачає право підприємств і організацій при висновку колективного договору встановлювати меншу тривалість робочого часу, тобто менш 40 годин.
Згідно ст. 43 «Гірського закону» України, прийнятого Верховною Радою України 6 жовтня 1999 р., підприємства по видобутку вугілля й вуглебудівельні підприємства безкоштовно видають вугілля на побутові потреби в розмірах, установлюваних колективним договором. У відповідності зі ст. 46 цього Закону працівникам гірських підприємств, які звільняються у зв'язку з виходом на пенсію при ліквідації або консервації гірського підприємства виплачується компенсація, передбачена колективним договором (галузевою угодою).
Складовою частиною колективного договору повинне бути визначення умов регулювання фондів оплати праці. Якщо раніше колективний договір передбачав лише умови розподілу коштів на оплату праці шляхом затвердження тарифних ставок, посадових окладів, доплат, надбавок, умов преміювання, то тепер у колективному договорі варто визначити й сам механізм формування фонду оплати праці. Це може бути метод прямого розрахунку, коли сума коштів на оплату праці визначається виходячи з тарифних умов (діючих ставок, розцінок, окладів, доплат, надбавок, премій), а можна застосовувати й інші методи, наприклад виходячи із планової чисельності персоналу й планової середньої зарплати одного працівника.
У п. 2.1.3. Генеральної угоди між Кабінетом Міністрів України й Конфедерацією роботодавців України й профспілкових об'єднань України на 1999-2000 р. передбачено, що сторони домовилися сприяти формуванню фондів оплати праці на підприємствах з урахуванням результатів виробничої діяльності й продуктивності праці;
б) зобов'язальні умови представляють конкретні зобов'язання сторін із вказівкою строків їхнього виконання і їхніх суб'єктів-виконавців, відповідальних за їхнє виконання. Ці умови діють до їхнього виконання, а потім погашаються виконанням. Більша частина зобов'язальних умов у колективному договорі, як правило, спрямована на поліпшення охорони праці й побутового обслуговування працівника;
в) організаційні умови - це умови про терміни дії договору, контролю за його виконанням, про порядок зміни й перегляду, а також про відповідальність за порушення умов колективного договору. 6. Всі умови колективного договору можуть лише поліпшувати в порівнянні із законодавством умови праці працівників. Умови, що погіршують їх, уважаються недійсними .