Шлюбний договір
Шлюбний договір є одним із способів урегулювання майнових відносин між подружжям (також може визначати майнові права й обов'язки чоловіка й жінки як батьків). Сфера особистих відносин договірному врегулюванню не підлягає.
Договір укладають у письмовій формі й обов'язково нотаріально
засвідчують особи, які подали заяву про реєстрацію шлюбу (набуває чинності в день реєстрації шлюбу), або подружжя (набуває чинності в момент нотаріального засвідчення).

Його укладання неповнолітньою особою можливо лише при наявності засвідченої нотаріусом письмової згоди його батьків (опікуна). Договір не може лише зменшувати обсяг прав дитини й ставити одного із подружжя в надзвичайно невигідне матеріальне становище. Питання про те, яке саме положення є надзвичайно невигідним, відкритий.
Ще один важливий момент, на який варто звернути увагу - неможливість передачі за шлюбним договором у власність одному з подружжя нерухомого й іншого майна, право власності на яке підлягає державній реєстрації.
У шлюбному договорі можна визначити:
загальний строк його дії;
терміни дії окремих прав і обов'язків;
дію договору або окремих його умов і після припинення шлюбу;
майно, що подружжя передають для використання на загальні потреби сім'ї;
правовий режим майна, подарованого подружжю у зв'язку з
одруженням;
використання приналежних їм обом або одному з них майна для забезпечення потреб їхніх дітей, а також інших осіб;
можливий порядок поділу майна, у тому числі й у випадку розірвання шлюбу;
встановлення за майном, придбаним за час шлюбу, статусу загальної спільної власності або особистої приватної власності кожного з них;
будь-які інші умови щодо правового режиму майна, якщо вони не суперечать моральним основам суспільства;
можливість проживання в житловому приміщенні, що належить
одному з них або є їхньою загальною власністю, родичів;
порядок користування житловим приміщенням, якщо у зв'язку з
укладанням шлюбу один із подружжя вселяється в житло, що належить іншому. Чоловік і жінка можуть домовитися про звільнення житлового приміщення тим з них, хто вселився, у випадку розриву шлюбу, з виплатою грошової компенсації або без неї;
надання утримання одному з подружжя незалежно від непрацездатності й потреби в матеріальній допомозі на умовах, визначених шлюбним договором. Шлюбним договором може бути встановлена можливість припинення права на утримання одного із подружжя у зв'язку з одержанням їм майнової (грошової) компенсації. Якщо в договорі визначені умови, розмір і строки виплати аліментів, то у випадку невиконання обов'язку, їх можуть стягнути на підставі виконавчого напису нотаріуса.
Шлюбний договір може змінюватися подружжям шляхом укладання
нотаріально засвідченої угоди. Зміна умов договору на вимогу однієї сторони можлива лише на підставі рішення суду, якщо цього вимагають його інтереси, інтереси дітей, а також непрацездатних повнолітніх дочки, сина, які мають важливе значення або, зокрема, у випадку неможливості його виконання.
Ви можете відмовитися від нього (права й обов'язки,
встановлені шлюбним договором, припиняться в день подання до нотаріуса заяви про відмову від нього). За рішенням суду на вимогу одного із подружжя або іншої особи, права й інтереси якого порушені, шлюбний
договір може бути визнаний недійсним. http://doskapilomaterial.ru доска ясеня обрезная.