Правові експерименти.

Чи експерименти, чи ні, важко сказати, але те, що відбувається останнім часом із правовою системою України досить неоднозначно.
Правова й, насамперед судова система повинна бути стабільною. Чи можна очікувати від суддів правомірних рішень у сформованій ситуації? Думаю, що ні. Справа не в корупції, що поставили за мету перемогти. І потрібно помітити, що далеко не в перший раз.

Невеликий приклад із практики. Через 2 тижні після того, як я довідався, що Конституційним судом України 9 вересня цього року були визнані неконституційними лютневі зміни в законодавстві, що стосуються підсудності при розгляді справ по спорах по соціальних виплатах, зайшов у суд, де поцікавився, що з поданими в недавньому часі позовами. Який же був мій подив, коли я довідався, що більшість суддів нічого про рішення КС не чули й продовжують розглядати справи й виносити рішення. Чогось надзвичайного в цьому немає. У силу завантаженості й частоти внесення змін у закони, стежити за актуальністю законодавства просто немає можливості.
Що виходить на практиці? Тисячі справ будуть залишені без розгляду. По кожному з них потрібно винести ухвалу. Після цього всі, кому позови були повернуті, знову звернуться в суд, але вже в порядку адміністративного судочинства. Втрата часу для громадян і навантаження на суддів - колосальні.
Із чого ж виникла проблема? А виникла вона можна сказати на рівному місці. У лютому були внесені зміни, які явно напрошувалися на їхнє скасування. Верховний Суд України звернувся в КС по даному питанню. І от би тут усе оперативно розглянути, але не тут було. Розгляд затягся, і рішення було прийнято, коли законодавець уже знову поміняв правила гри. Липневими змінами знову для такої категорії справ була повернута «стара» підсудність. Але повернута вона була з «відстрочкою» - положення закону набували чинності з 1 січня 2011 року. Отут і «приспіло» рішення КС, відповідно до якого дата вступу в чинність липневих змін втратила свою актуальність. Фактично те саме рішення, але з різними датами.
Дуже багато змін, які стосуються фахівців. Деякі зміни просто важко виконати або фактично нереальні на даний момент. Таке відчуття, що в розробці законів брали участь теоретики, але ніяк не практики.
Що нас взагалі чекає й чи буде судова реформа успішною? На даний момент успішність викликає великі сумніви. Уже була ситуація, коли органи прокуратури втратили дуже багато висококваліфікованих фахівців. До проблем з системою правоохоронних органів треба віднести і зміни в підслідності розслідуваних кримінальних справ, які на мій погляд, були передчасними. Про негативні моменти судової реформи говорити можна вже зараз. Зайдіть на сайт Верховної Ради й подивіться, скільки там постанов за останнім часом про звільнення суддів. Судді «розбігаються». І йдуть у відставку далеко не гірші. Їхня заміна зажадає значного часу, але чи буде вона рівнозначною, тому що тенденція останніх років була такою, що суддями, найчастіше, ставали люди, які мали дуже мало опиту, а інколи взагалі далекі від юриспруденції. І ця тенденція швидше всього збережеться.