Передвиборча агітація у свій час активно підносила прихід до влади команди професіоналів. Життя й практика показує, що в такій команді є відверто слабкі ланки. Можливо й вся команда така.

А тепер конкретніше про проблему. Зараз іде період становлення нових цін на комунальні послуги. Встановлюють їх місцеві органи влади. Центральні від цього відкрещуються. Але невже, при прийнятті таких рішень «угорі» не знали або не очікували, що на місцях усе буде, «як завжди»?

Діфіринцирована оплата швидше за все, не тільки вдарить по кишені обивателів, але й створить масу обурень через підходи до формування цін. Уже зараз ясно, що проблем буде багато. У багатьох регіонах попередні розрахунки підказують, що найбільше, як не дивно, будуть платити ті, хто живе в гірших умовах.

Включення площі прибудинкової теріторії в оплату, яку ніхто толком і не визначав або визначав не відомо як, це ще одне. Друге це те, що туди вже робляться спроби закласти все що завгодно.

Родичі живуть у невеликому місті, що не має району. До його складу входить безліч селищ міського типу. Що виходить із оплатою? Жителі нових будинків у відносно благополучному центрі міста будуть платити, приміром, 2 грн. за кв. м. Жителі віддалених селищ, де «убите», що роками не ремонтувалися, житло - близько 7 грн. От це різниця! Те, що житлове господарство роками успішно розвалювалося та не люди в цьому винуваті, тепер нікого не цікавить. Знову все перекладається на їхні плечі.

Зараз будуть виникати питання про те, як із цим боротися, наприклад, у судовому порядку. Індивідуально - не реально. Колективно? Але як? Передбачаю в такому випадку «супер пропозиції» про створення товариств співвласників багатоквартирних будинків. А це знову ж - спихання проблем на плечі обивателів. Україна йде до цього, але не враховує досвід тієї ж Росії, де негативних моментів по даному питанню дуже багато.

Товариства співвласників можуть мати місце й можливо, при належній організації, це буде вигідно мешканцям. Опускаючи різні аспекти й проблеми, які можуть виникнути, головним потрібно виділити те, що реально щось «отримати» тільки при одержанні в управління й володіння житлового комплексу, що перебуває хоча б у задовільному стані. А такого житла в цілому дуже мало.

Дороги назад, схоже, не буде. У даній ситуації залишається лише одне - продумати стратегію боротьби із ціновою політикою місцевої влади в сфері комунальних послуг.